Шановні відвідувачі сайту, дякуємо що до нас завітали!

У нас ви отримаєте інформацію про роботу управління культурної політики і ресурсів та його структурних підрозділів. Будете проінформовані про події в галузі культури м.Старокостянтинова.

Наша адреса: вул.К.Косинського, 18, м. Старокостянтинів, Хмельницька область, 31100, тел/факс 3-25-02, 3-13-83, Написати листа: E-mail: stkkulture@ukr.net

ІНФОРМУЄМО!

В м. Старокостянтинові відмінено усі масові заходи на найближчі дні. Причина — поширення коронавірусу в Україні.
Не будуть проводити 7 березня у гарнізонному Будинку офіцерів шоу «Міс Старокостянтинів 2020». Про проведення конкурсу, який переноситься, буде повідомлено пізніше. 
Також відмінено театралізоване драматичне дійство «Монологи війни», яке мало відбутися 9 березня о 17 годині в Будинку офіцерів.
У місті скасовано урочистості до 8 Березня, мітинг до визволення Старокостянтинова та літературно-музичну композицію до дня народження Тараса Шевченка.
__________________________________________________________________________ 
  

До дня пам’яті жертв політичних репресій-2020

Щороку у третю неділю травня українці відзначають національний памятний день – День памяті жертв політичних репресій. Цього року він припав на 17 травня.

У 1937-1938 роках з ініціативи керівництва СРСР відбувалися криваві масові репресії, які отримали назву «Великий терор». З метою ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення безжальний комуністичний терор на українській території винищував політичну, мистецьку та наукову еліту…

В Україні, на жаль, безліч місць масових поховань жертв
політичних репресій 1937-1938 років: Биківнянський ліс під Києвом (найбільше в Україні місце масових поховань), Рутченкове поле (Донецьк), район Парку культури та відпочинку (Вінниця), П’ятихатки (Харків), Католицьке кладовище (Умань), Єврейський цвинтар (Черкаси), село Халявин (Чернігівщина), Другий християнський цвинтар (Одеса), 9-й км Запорізького шосе (Дніпро).

Кожна постраждала тоді людина – це доля, ім’я та пам’ять... Ми маємо пам’ятати про ці страшні та трагічні події в історії України, тому також приєднуємося до онлайн-акції «Дзвін памяті», яку організовує меморіальний заповідник «Биківнянські могили», і поширюємо відео із Дзвоном пам’яті.

Українці не забули злочини тоталітаризму та памятають жертв «Великого терору»…

  https://www.facebook.com/Bykovnya1937/videos/2659822344303063/


Український інститут національної пам'яті підготував інформаційні матеріали до Дня пам’яті жертв політичних репресій, з якими детально Ви можете ознайомитися тут:  https://bit.ly/2Zai1C6

_____________________________________________________________________

18 травня – День памяті жертв депортації кримськотатарського народу

 

У цей день 1944 року о 4-й годині ранку за наказом Йосипа Сталіна співробітниками НКВС розпочалася спецоперація з метою звільнення Кримського півострова від корінного населення. Депортованим кримським татарам (переважно жінки, діти, люди похилого віку, оскільки усе доросле чоловіче населення воювало) давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, після чого їх звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, а звідти переповненими, наглухо закритими ешелонами відправляли на «спецпоселення» на схід – в Узбекистан, Казахстан, Таджикистан. Дорога тривала до трьох тижнів. Такий переїзд змогли пережити далеко не всі. Багато депортованих від голоду та хвороб померли в дорозі… Загалом протягом трьох днів з Криму було вивезено понад 190 тисяч кримських татар.

В Україні депортацію кримськотатарського народу визнали геноцидом.

Український інститут національної памяті підготував інформаційні матеріали до Дня памяті жертв геноциду кримськотатарського народу, з якими детально Ви можете ознайомитися тут: https://old.uinp.gov.ua/methodicmaterial/informatsiini-materiali-do-18-travnya-dnya-pamyati-zhertv-genotsidu-krimskotatarsko

 З метою вшанування памяті жертв геноциду кримськотатарського народу пропонуємо Вам долучитись до перегляду художніх фільмів режисера Ахтема Сеітаблаєва, які присвячені історії кримськотатарського народу:

 «Чужа молитва» (в основі сюжету лежить реальна історія) – присвячений подвигу кримської татарки Саїде Аріфової, яка у роки Другої світової війни в Бахчисараї врятувала від смерті близько 88 дітей, більшість з яких були євреями. Унікальність цієї історії в тому, що врятувала вона їх двічі: рятуючи від німців – Саїде видала дітей за кримських татар, а коли 18 травня 1944 року почалася депортація кримських татар і співробітники НКВС вантажили всіх у машину, вона встигла показати офіцерам документи цих дітей і довести, що вони не кримські татари, а євреї і не підлягають депортації. (посилання https://www.facebook.com/100027145116271/videos/569023877345778/

 «Хайтарма» (створений на основі реальних подій)  – розповідає про трагічну дату в історії кримськотатарського народу – 18 травня 1944 року – сталінську депортацію кримських татар. У центрі сюжету фільму – льотчик, двічі герой Радянського Союзу, Аметхан Султан. У травні 44-го року після визволення Севастополя Аметхан відправляється у відпустку в рідну Алупку. На його очах 18 травня і починається депортація кримських татар…(посилання https://www.facebook.com/ermolova.katyusha/videos/1688962111245018/

Ми памятаємо!

___________________________________________________________________

Управління культурної політики щиро вітає Вас з Днем Європи!

Сьогодні, 16 травня, в Україні відзначається свято миру, спільних цінностей та єднання з іншими європейськими країнами – День Європи. Для українців це також особливий день, адже ми теж маємо право пишатися своєю участю в європейській історії.

Відомий професор історії та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету Сергій Плохій у своїй авторитетній та новаторській книзі з історії України «Брама Європи» наголошує: «Розташована на західному краю Євразійського степу, Україна протягом багатьох століть була брамою Європи. Інколи, коли «брама» зачинялася внаслідок війн чи конфліктів, Україна допомагала зупинити іноземні навали зі сходу та заходу; коли ж вона була відчинена, як це найчастіше траплялося в українській історії, вона правила за міст між Європою та Азією, сприяючи обміну людьми, товарами та ідеями». Дійсно, Україна є важливою частиною європейської історії, так само як і Європа – української. Про це свідчать події вже багатьох століть.

Наша держава також поступово рухається до досягнення європейських стандартів. І цей вибір є вільним та усвідомленим! Але пам’ятаймо про те, що покращення нашого життя залежить в першу чергу від кожного з нас. Тож об’єднаймо наші зусилля для подолання усіх труднощів та впровадження європейських цінностей. Бажаємо миру в нашій державі!

Зі святом, з Днем Європи! Європа починається з кожного із нас!

(дописи Ю.Простак)